Анна Пасічник – переможниця змагань з плавання на відкритій воді на пентамарафонській дистанції – 50 кілометрів по річці Південний Буг, між двома терміналами ТОВ СП "Нібулон" міста Вознесенськ та міста Нова Одеса. Час: 14 годин 12 хвилин цього року; торік було 15 годин та 20 хвилин. Є й інші досягнення.
Плаванням займаюся з дитинства. Батьки спочатку віддали мене разом із сестрою на художню гімнастику, але це настільки було не для мене, що я навіть не опанувала шпагат. А оскільки спорт мав бути, я обрала плавання (напевно, мені здавалося це найлегшим видом спорту). Вважаю, що була талановитою дитиною, але потім загубилася і не змогла досягти чогось більшого. Близько 8 років не плавала, коли народила дитину 5 років тому. Мій чоловік-тренер сказав: "Давай спробуєш себе на відкритій воді", – і спершу це не здавалося чимось серйозним, так для розваг.
Зараз мене тренує чоловік Сергій Пасічник, виступаю за нашу команду Pasya team. Люблю її дуже і щиро вважаю, що якби не було команди, не було б усіх моїх досягнень.
Соромно говорити, але я досить лінива :), тому мої тренування – це лише плавання. Зал планую додати і розумію, що потрібно, але все ніяк. Можливо, нові цілі на 2022 рік змотивують мене зробити це. Мій об'єм в середньому на місяць – 100 км. Плаваю 5-6 разів на тиждень, як виходить. Об'єм змінюється залежно від циклу підготовки та дистанції на яку готуюся. Може бути і 3 км, може і 6.
Босфор – це моя мрія, і до призів в абсолюті я прагнула 4 роки. Завжди була далеко від цього. Але, напевно, коли чогось дуже хочеш, це обов'язково вийде. Босфор – це течія, удача, і ти можеш бути сильним плавцем, але тобі може не вистачити трішки везіння і все, ти пропливаєш повз призи. Я задоволена, що в мене вийшло цього року. Так, це не перше місце, і можна було б засмутитись, що опинилася зовсім за крок від першого, але я щаслива і впевнена, що удача була зі мною цього дня. Мене випередили гідні конкуренти, одна з них – учасниця олімпіади у Ріо, інша дівчина вигравала Босфор тричі.
У підготовці до Босфору я була зосереджена на швидкості, адже витривалості мені й так вистачало. Тренування були невеликих об'ємів, максимум 3500, готувалася для роботи за 1 годину.
Щодо підготовки на 50 км – нею довелося пожертвувати на користь Босфору. Адже це дві зовсім різні дистанції та різна підготовка. Минулого року я робила усвідомлено таку ж помилку – одразу до всього бути готовою неможливо, потрібно чимось жертвувати. Вважаю, що для такої дистанції важливо наплавати великий об'єм, щоби плечові суглоби були готові, розвивати витривалість і вчитися тримати однаковий темп по дистанції. І, звісно, важливо бути готовою головою, просто дати собі установку, що ти фінішуєш, незважаючи ні на що, бути готовою до болю, адже крепатура дається взнаки вже після 30 км.
Головне – відповісти собі на питання, навіщо тобі така дистанція і чому ти її точно закінчиш. Якщо відповіді на ці запитання є, тоді й дистанція пройде легше.
Я вибираю максимально просте харчування на дистанцію, їм гелі SiS і п'ю ізотонік. Замість сніданку у мене протеїновий батончик. Коли набридають гелі, заміняю або чергую їх зі згущеним молоком. Я їм за потребою: спочатку це не рідше, ніж кожні 30 хвилин; до фінішу можу їсти менше, вже не заходить така велика кількість їжі. Чому їм гелі, а не "бета фюел", тому що від гелів відчуваю приплив енергії та друге дихання, від бети такого не помічаю, хоча мої товариші з команди люблять і бету.
Тренер не зовсім задоволений моїм харчуванням, але я більше роблю все на інтуїції. Минулого року, коли ми починали плисти 50 км, я за годину з'їла вже 4 гелі, бо мені хотілося, і я не стала чекати 30 хвилин.
Варіантів харчування багато, можна їсти кашу, банани, батончики. Моя порада – обирати рідку їжу, адже на її вживання витрачається менше часу, і немає важкості в животі. Чим гелі та Beta Fuel кращі – тіло не витрачає енергію на їх перетравлення, як це відбувається з бананами, і немає тяжкості. Але ми всі різні, кожному своє, все потрібно пробувати.
Треба, але я чомусь завжди вважаю, що у мене не такі великі об'єми, і я впораюся без спортхарчу. Навчила себе пити воду під час тренування, іноді пробую ізотонік під час плавання з великим об'ємом.
Найбільше від SiS я люблю гелі, без них важко обійтися, обов'язково перед кожним запливом замість сніданку у мене гель (ред. гель не замінює повноцінне харчування і сніданок дуже важливий перед змаганнями). Що стосується смаків гелів, люблю чорну смородину та грейфрут, і не люблю лимон-лайм. Думала він всім не подобається, але помилилася, у нас у команді є хлопці, які люблять і цей смак. Отже, все індивідуально, все потрібно пробувати.
Як вже говорила раніше – вирішити, навіщо це їм? Якщо відповідь є, не лінуватися і добре попрацювати під час підготовки, наплавати об'єм, полюбити довгі запливи, плавати серії (вони допомагають навчитися тримати середній темп). Обов'язково зробити хоча б одне велике тренування на 20-25 км, щоб розуміти, як реагує організм. Можна поплавати вночі, готувати себе до гіршого та більшого часу. Психологічно так легше, ніж коли готуєшся на 14 годин, а виходить 17. Мати поряд надійний саппорт і хорошого тренера, який допоможе з тренувальним планом та підкаже з технікою, щоб витрачати менше сил під час запливу. Все вийде, всі обмеження у нас в голові, тому сміливо вперед.
Саме цей заплив на 50 знову повториться через 3 роки, але Сергій Шумов готує для нас нові ультразапливи в Україні, і, скоріше за все, я братиму в них участь, якщо будуть відповідні дати, які не заважають моїм іншим цілям. У мріях у мене, як і у будь-якого ультрамарафонця, звичайно є Ла-Манш та Гібралтар, але поки що немає фінансової можливості для цього.
Ой, тріатлон! ))) Я така далека від цього, зовсім не дружу з велосипедом, та й бігати не люблю. Тож якщо й спробую, то це точно буде нескоро. Думаю, що потрібно робити те, що в тебе виходить добре, мені ще в плаванні є чого досягати. ;)
Команда Pasya Team на Facebook
Читайте також наш гайд зі спортивного харчування для плавання.